Невже Бог жінку сотворив з ребра?

Невже Бог жінку сотворив з ребра —
Це диво з див, цю панну над панами,
Цей ніжний плин любові і добра,
Цю мудрість уст, всолоджених медами?

З яких легенд ця пісня всіх пісень,
Жар-Птиці жар, веселки ніжне свято,
То сонечко вночі, то зірка вдень,
Дружинонька, кохана, доня, мати?

З яких казок ця фея чарівна,
Аж серце віддаєм і просим руку?
З яких небес ця ревність неземна,
На біль розлук або солодку муку?

А може, Бог кусочок серця брав
Чи язичка, та ще й присипав перцем?
Якщо Бог жінку й сотворив з ребра,
То тільки з того, що було під серцем.

А може, жінка від руки Творця
Тому постала з плоті, а не з глини,
Щоб рід людський родила для Отця
І Богу народила Бога-Сина?